понеділок, 14 листопада 2011 р.

Закінчується осінь...

Шустринька (зліва) і Нептун. Літо 2011

Добрий день усім! Ми, Шустринька і Нептик раді вас вітати у нашому блозі J. Літо надто швидко промайнуло, вже й осінь закінчується. А в нас, черепах настає період спокою. Ми втратили апетит, менше рухаємося, більше сидимо на острівку. Вчора була неділя, у людей вихідний день, але не дивлячись на це, вони влаштували прибирання нашого житла. Ми в цей час з Нептуном прогулювалися по квартирі. Прибирання було генеральним: вимили губкою гальку у струмені гарячої води, штучні водорості, фільтр для очищування води та інші пристосування. Після цього сифоном була відібрана з акватераріуму забруднена вода, все обладнання вимите і просушене. Насамкінець було залито декілька відер відстояної води, поставлено на місце все обладнання. Ми ж тим часом прогулювалися. Правда, нам з Нептиком було скучнувато вдвох, ніж у звичайні дні, бо у звичайні дні під час прогулянки по кімнаті ми можемо залізти до людей на коліна, заглянути на стіл, де стоїть таке собі якесь диво, яке люди називають комп’ютером. А нам теж хочеться позаглядати в екран, натиснути на клавіші, вилізти на екран. Люди кажуть, що ми скелелази. Може й так. Коли мене посадять на коліна, то я люблю залазити на плече. Це так захоплююче – дивитися зверху вниз. Особливо нас приваблює червоненька кнопка під комп’ютерним столиком (черепахи швидше реагують на червоний колір м’яса, ніж на його запах). Люди кажуть, що коли її ввімкнути, то на комп’ютер по провіднику подається живлення. А ми цього ніяк не можемо зрозуміти, бо ми живимося кусочками банана, рибкою, черв’ячками, сушеною креветкою… А як це можна живитися проводом, не поїдаючи його – ми цього ніяк не можемо збагнути. Ось так пройшов у нас, Шустриньки з Нептиком, вихідний день. Усім пока-пока! До нових зустрічей!