субота, 14 березня 2009 р.

Рік з дня придбання червоновушка Нептуна

15 березня 2008 р. У цей весняний день у наших опікунів у двох місячному віці з'явився Нептик (Нептун). Це була справжня крихітка: довжина панцира 3 см, маса менша 20 г. Верхня частина панцира (карапакс) була яскравого зеленого кольору, а нижня (пластрон) - до цього часу залишається яскраво жовтого кольору з невеликими зеленими плямами. Голову Нептика з обох сторін прикрашають дві продовгуваті яскраво червоні плями.
У цей же день був облаштований акватераріум на 25 л. Нептик зі скляної банки перебрався у своє просторе житло. Маленьке перелякане створіннячко зі втягнутими головою і кінцівками заховалося у штучні водорості і просиділо там майже добу. На наступний день Нептик потроху став обстежувати своє помешкання, але при наближенні людей до акваріуму швидко ховався за черепашницю або у водорості. Відпочивав в основному біля терморегулятора, міцно вчепившись лапками за нього.
Годували його дрібною сухою креветкою: 5 штук на один раз. Вже через декілька днів Нептик спокійно реагував на присутніх, а коли бачив, що у їх руках знаходиться пакетик з кормом, то дуже швидко махав лапками і метушився по акваріуму. А десь за тиждень ця довірлива і розумна крихітка спокійно вилазила на долоню і їла з руки.
До сухого корму додали ще кусочки банана. А через місяць-півтора в раціоні Нептика з'явився мотиль.
У вечірні години Нептик під пильним оком наших опікунів прогулювався по квартирі. Він був настільки малесенький, що міг заховатися в будь-яку шпаринку.
Поступово Нептик підростав: зараз його маса 90 г, а довжина панцира виросла до 8 см.

понеділок, 9 березня 2009 р.

Як ми з Нептуном зиму зимували

У цьому році у нас з Нептиком була перша зимівля. У літературі описується, що зимова сплячка для червоновухих черепах не обов'язкова. Але природа бере своє. Десь наприкінці листопада ми стали мляві, сонні, малорухливі. Нам не хотілося нічого їсти. Ми часто відмовлялися навіть від нашої найулюбленішої їжі: м'яса і мотиля. Опікуни були стурбовані нашою поведінкою. Вони уважно спостерігали за нами, продовжували доглядати нас як і раніше: прибирали акватераріум, опромінювали УФ-променями, очищували та регулярно міняли воду. Температура повітря в кімнаті увесь цей час була 20-22 градуси, температура води в тераріумі - вдень 20-24 градуси, а вночі 18-20.
Так продовжувалося близько двох місяців.
А з кінця січня до нас знову поступово повернувся апетит. Пройшла млявість і сонливість. Зараз ми добре почуваємося. Інколи ми влаштовуємо змагання: хто швидше гірку з гальки розкидає по днищу тераріуму. Осбливо до вподоби такі пустощі Нептикові. Він хоча і більш спокійний, ніж я, Шустрик, але він масивніший і сильніший, тому "гори" він звертає :-). Щоранку близько шостої години ми починаємо нагадувати про себе. У пошуках їжі пересуваємо не крупну гальку, чим створюємо невеликий гуркіт. Опікуни жартома називають нас "живим будильником". Ось так ми й перезимували.