вівторок, 4 травня 2010 р.

ЦІКАВА ІНФОРМАЦІЯ ПРО ЧЕРЕПАХ

Черепаха – одна з найдавніших тварин. Предки сучасної черепахи мешкали у тріасовому періоді (понад 200 мільйонів років тому), досягали розміром 1м і були дуже схожі на сучасних черепах.  

Вся історія колонізації Американського континенту європейцями тісно пов’язана з морськими черепахами. Перші кораблі Х.Колумба буквально «пробивали» собі дорогу в Карибському морі, оскільки вода просто кипіла від броньованих тіл тварин.

Найулюбленішою їжею переселенців зі Старого Світу на новому континенті було м’ясо черепах. Пізніше черепах стали використовувати як «живі консерви». Під час тривалих плавань до Європи і вздовж берегів відкритого нового континенту на борт кораблів брали черепах, м'ясо яких рятувало людей від голоду і цинги.

Відомо чотири види їстівних морських черепах: зелена черепаха; черепаха-бисса, на вигляд як зелена, але дещо менших розмірів (70-90 см) з панциром серцеподібної форми; черепаха-каретта; масляна черепаха – найменш численна серед усіх чотирьох видів і заходиться під загрозою зникнення.

Уживалися в їжу і гігантські наземні черепахи, які в наші дні зустрічаються лише на Маскаренських островах в Індійському океані і на архіпелазі Галапагос в екваторіальній частині Тихого океану. В результаті бездумної діяльності людини на Землі зараз ці тварини під загрозою зникнення.

Сьогодні описано більше 200 видів черепах. Це лише невелика частинка величезної кількості видів, які існували в епоху рептилій, що тривала близько 120 млн. років і закінчилася приблизно 70 млн. років тому. Види черепах, які живуть у наш час, об'єднано у 12 сімейств.  

Найбільші розміри – до 3,5 метра – мали гігантські черепахи, які мешкали у крейдовий період (70 мільйонів років тому).

Найбільші сухопутні черепахи – гігантські черепахи (Geochelone elephantopus й G. gіgantea) – живуть на Галапагоських островах, що недалеко від західного узбережжя північної частини Південної Америки, а також на островах Альдабра і Сейшельських островах в Індійському океані. У довжину вони досягають 1,5 м і можуть мати масу до 250 кг. 

Найменшою плаваючою черепахою є Мадагаскарська – її довжина близько 10 сантиметрів. Найбільшою – морська шкіряна черепаха, яка має панцир завдовжки 2 метри і масу близько 600 кг. 

Черепахи відносяться до довгожителів планети: середземноморська черепаха доживає до 125 років; велетенська черепаха – до 152 років. Червоновуха черепаха в неволі при хорошому догляді живе 40 і більше років.

Єдиним видом черепах української фауни є болотяна черепаха Emys orbіcularіs L. Поширена по всій території України. У Криму трапляється дуже рідко. Живе в ставках, ріках, каналах. Добре плаває і пірнає. Довжина верхнього панцира дорослої болотяної черепахи – карапакса – сягає 20 см. Знаходиться під загрозою зникнення.

Український термін «черепаха» в англійській мові має три значення: tortoise, terrapins й turtles. «Tortoise» – це сухопутні черепахи, що входять у сімейство Testudіnіdae., «terrapin» – прісноводні черепахи, а терміном «turtle» в Європі називають тільки морських черепах. На американському континенті більшість людей називають усіх черепах словом «turtles», а «terrapin» – єдиний вид їстівної прибережної черепахи (diamondblack terrapin). 

Черепахи, як і всі інші рептилії, не можуть контролювати температуру свого тіла і вважаються холоднокровними тваринами, але вони дуже чутливі до температури навколишнього середовища і швидко гинуть, якщо вона більша або менша за діапазон звичної для них температури. Температура – це вирішальний фактор для успішного утримання черепах у неволі. 

Черепахи мають гострий зір і, розшукуючи їжу, звертають увагу в першу чергу на її колір і тільки потім уже на запах і смак.

Харчуються сухопутні черепахи зеленню, плодами, інколи дрібними тваринками. Прісноводні черепахи полюбляють більше тваринну їжу: дрібних молюсків, членистоногих, рибу, а рослинність споживають у невеликих кількостях. Морські черепахи більше харчуються рослинною їжею, хоча деякі види надають перевагу тваринній. 

Середньоазіатські, або степові, черепахи піднімаються в гори на висоту до 2000 метрів над рівнем моря. Вони спокійно ходять по стрімких кам'яних терасах.

Великоголові черепахи, які живуть у струмках і річках, що течуть у гірських лісах Бірми, Південного Китаю та Індокитайського півострова, полючи на здобич, лазять по крутих берегах, залазять на стовбури дерев і гілки.

На південному сході Канади, у східних та центральних штатах США, а також у Північній Мексиці живе коробчата черепаха. При домашньому утриманні вона може лазити по дротяній сітці загону висотою близько 0,8 метра.

Черепахи дуже чутливі до зміни магнітного поля Землі: вони можуть розрізняти навіть незначні коливання в магнітних поясах Землі. 

Найменші черепашенята – два дюйми завдовжки – від народження наділені властивістю плисти 8000 миль хвилями Атлантичного океану, щоб потрапити додому, у Флориду. Дослідження американських науковців доводить, що тваринки успішно долають сотні миль і не виходять за межі теплої течії Атлантичного океану тільки тому, що вони можуть розрізняти навіть дуже незначні коливання в магнітному полі Землі.  

У природі черепахи впадають у сплячку: повністю зариваються в землю й залишаються там, поки їх не пригріє весняне сонечко. У період сплячки всі життєві процеси тварини загальмовуються майже до нуля.

Підготовлено за матеріалами:
1. Попов В.Д. Географічні цікавинки для допитливих: Міні-хрестоматія вчителю та учню на допомогу. – Кам’янець-Подільський: Аксіома, 2007. – 304 с.
2. Федонюк О. В. Земноводні та плазуни заходу України. – Львів: Сполом, 2006.– 32 с, з іл.

Сайт: Дім і сім’я
Сайт: Поступ 
Сайт: ТСН
Сайт: Острів знань


Немає коментарів: